Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Вот и наступил этот день, когда я решил поделиться своим недавним опытом, который стал для меня настоящим путешествием в мир наркотиков. Я хочу предупредить вас сразу, что это история о наркомании, полная безумия и опасности. Моя цель – лишь рассказать вам о том, как я углубился в это безумие и как оно повлияло на мою жизнь.
Начну с того, что я всегда был лохом, безмятежным парнем, фланировавшим по району со своими друзьями под ритмичные биты рэп-музыки. Мы жили в своем закрытом мире, считая себя непобедимыми. Но все изменилось, когда один из наших приятелей, назовем его Марк, предложил нам попробовать новый наркотик, которым были закладки.
Мы подумали, что это будет просто еще одна развлекательная штука, и даже не задумывались о возможных последствиях. Нам было все равно, что это было нечто новое и опасное, мы были молодыми и невероятно глупыми.
Мои занятия в школе уже ничего не значили для меня. Я стал фланировать, прогуливая занятия и ловя кайф от свободного времени, которое я мог потратить на свои сомнительные увлечения. Вместо учебы, я тусовался с нашей неформальной компанией и искал новые ощущения.
Однажды, Марк встретил нас с целой пачкой закладок. Он уверял, что это будет настоящее приключение. Мы не задали лишних вопросов и решили попробовать. Нам сказали, что эти закладки содержат наркотик, который является сильным стимулятором. Мы были готовы погрузиться в этот мир безумия и непредсказуемости.
Мы собрались в квартире одного из наших друзей и начали принимать закладки. Ощущения оказались невероятными – кайф просто ошеломлял! Мы снова почувствовали себя непобедимыми, готовыми на все. А эйсид, который мы пробовали позже, лишь усилил это ощущение непобедимости.
Мы стали играть в Counter-Strike 2 в неадеквате, погружаясь в мир виртуальных битв и при этом чувствуя себя настоящими героями. Мы соревновались в набивании рекордов и безудержно смеялись, наблюдая за тем, как наши герои в игре совершают невозможные финты.
Но со временем наша игра перестала быть безоблачной. Мы погрузились в настоящую крипоту. Нас начали преследовать зловещие существа, а звуки из игры слились с реальностью. Мы не могли отличить фантазию от реальности. Это страшно изменило нашу жизу.
Мы стали все больше и больше теряться в этом безумии. Мои друзья и я начали затягиваться в наркопотоке, жиза казалась нам более нецензурной и опасной. Мы даже перестали замечать, как наши отношения друг с другом разрушаются. Каждый из нас был на своей волне, пытаясь выжить в этом безумии.
Но в один день, я осознал, что жиза, которую я проживаю, превратилась в наркотическое рабство. Я хочу попросить вас, молодежь, не попадать в такую же ситуацию. Не забывайте, что ваше здоровье и счастье – в ваших руках. Не дайте себе погрузиться в этот мир безумия и риска. Будьте сильными и умными, чтобы справиться с любыми трудностями на пути. Живите полноценной жизнью и делайте правильные выборы!